Mankurty – Поштові пристрасті [mankurty.com/blog]

Уж в который раз сегодня вспоминал старый советский анекдот

Так починається перший пост у Манкуртів, а я сьогодні в котре згадував про цей блог і совість мене вже зовсім заїла. Це один з старожилів мого каталогу, ще того каталогу блогів, самого першого, самого звичайного. А я так довго відкладав написання огляду.

Коли я потрапляю на подібні блоги, мене з'їдає біла заздрість. Подивіться самі - гарні, можна навіть сказати, художні, пости, довжиною в середньому по пів тисячі слів, сотні небайдужих читачів, які читають, і, як на мене, найприємніше, що коментують, предметно коментують ці пости.

Просто львів'янин, затятий націоналіст, проамериканський москаль, ваш варіант? Ви одразу не зможете визначити яких конкретно поглядів притримується автор блогу. Адже в його записах можна зустріти настрої будь-якого персонажу .

В будь-якому випадку, читати блог цікаво, пізнавально. Я долистую вже третю сторінку, це близько двадцяти записів, і продовжив би далі, але треба іноді і працювати .

Тут можна знайти записи і про життя, і про політику, і про рідне місто. Більшість записів - своєрідні блого-шедеври. Кожний абзац - нова тема для обговорення.

Посудіть самі, який контраст - запис про відправлення книжок до Сполучених Штатів Америки породжує дискусію навколо того, як називати людей інших рас. Одним словом - тільки позитивні враження від змісту та від автора блогу.

На жаль, єдине, що трохи засмучує - це зовнішній вигляд, у стилі "аля" 90-х років, часів навального зростання сайтів, написаних з використанням базових знань хтмл. Правда, не дивлячись на це, блог не сильно "нагружає" своїм виглядом і його достатньо зручно читати.
Отже навідайтесь до манкуртів, не пожалкуєте - mankurty.com/blog